1. Передумови розвитку, принципи та функції учнівського самоврядування

В сучасних умовах постає соціальна потреба у наявності особистості, спроможної розв’язати завдання, які забезпечують не просто виживання, а й прогрес нації. Саме такою наукою управління є участь в шкільному самоврядуванні.

Останнім часом на перший план почали виступати вимоги щодо реальної участі громадськості в управлінні школою. Для учнівського самоврядування відкрилися перспективи – бути часткою педагогічного процесу.

Одним з найважливіших принципів виховання є забезпечення активної позиції учнів та їх представницьких органів у житті та колективній діяльності. Суть цього принципу полягає в поєднанні самоврядування, самостійності та ініціативи учнів з педагогічним керівництвом. Зараз, насамперед, слід надати учням право бути організаторами власних справ, допомагати активу вихованців, підтримувати їх починання.

Сьогодні важливим завданням навчально-виховного процесу є адаптація юного покоління до системи ринкових відносин, громадянських відносин., щоб випускники не покидали школу лише з певною сумою знань, але байдужі до певної справи, безініціативні. Тому особливої ваги набуває формування в учнів навичок самоврядування. Це сприятиме оволодінню організаторськими уміннями, вихованню соціальної активності та відповідальності.

2. Основні функції учнівського самоврядування

Соціалізуюча:

• стимулювання інтересу до навчання, трудової і суспільно-корисної діяльності;
• створення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей, організаційних навичок;
• створення умов для самореалізації особистості;
• вільний розвиток учнів;
• свідомий вибір соціальних цінностей.

Допоміжна організаційно-практична функція – функція регулювання взаємин всередині загальноосвітнього закладу, яка поєднує «законодавчу» і «виконавчу» функції.

Компенсаційна функція – це самодіяльність і самореалізація у різних видах діяльності за неможливості задовольнити потреби учнів.

Інноваційна функція – протиставляє себе бюрократизованим формам суспільної діяльності. Завдяки їй в організаційно-управлінських структурах відбуваються позитивні зміни, розширюється діапазон учнівського самоврядування.

Отже, самоврядування — це спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою, способом залучення їх до організації спільної діяльності.

Основними передумовами успішного розвитку самоврядування є:

• зацікавленість педагогічного колективу та більшості учнів;
• чіткий розподіл обов’язків між тими, хто здійснює керування органами самоврядування;
• оптимальна структура з урахуванням специфіки навчального закладу;
• чітка система роботи в масштабах школи.

За предметним змістом діяльності учнівських колективів самоврядування охоплює:

• сфери навчання;
• трудової діяльності, суспільної праці;
• організації порядку і дисципліни;
• побуту, вільного часу;
• фізкультури і спорту;
• художньої діяльності;
• краєзнавчої, пошукової, туристської роботи;
• благодійної роботи, шефства.