— методист
Формування патріотичних почуттів вихованців гуртків засобами національно-патріотичного виховання
(опис досвіду роботи із національно-патріотичного виховання)
У сучасних суспільно- політичних умовах, коли Україна ціною життів молодих людей- героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців та волонтерів відстоює українську державність, свободу і територіальну цілісність, національно- патріотичне виховання дітей та учнівської молоді набуває пріоритетного значення.
Події останніх місяців дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію.
Розбудова України як суверенної держави ставить перед освітніми закладами відповідальне і складне завдання- виховувати високодуховність, національну свідомість підростаючого покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій. Почутття патріотизму- основа духовного життя кожної людини, її прагнення до волі та процвітання своєї країни. Патріотизм є однією з найважливіших складових частин національного світогляду і поведінки людини у її відношенні до інших націй і народностей.
В процесі виховання почуття патріотизму та національної самосвідомості підростаючого покоління важливе місце повинна зайняти позашкільна освіта, одним з напрямків реформування якої є національно-патріотичне виховання.
Національно-патріотичне виховання дає можливість формувати у юних громадян України патріотичне мислення, патріотичну свідомість, розвивати інтелект особистості для активної участі в навчально-пізнавальній діяльності, виробляти активну громадянську позицію, реалізувати її в практичній діяльності.
Закони України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», Конценція позашкільної освіти та виховання , лист Міністерства освіти і науки України «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання» й інші нормативно-правові документи визначають головне завдання позашкільної освіти та виховання : розвиток творчої особистості, здобуття дітьми та підлітками додаткових знань, умінь і навичок за інтересами, допрофесійної підготовки та професійного самовизначення, формування почуття національної гідності, поваги до своєї історії та національних державних символів.
Чому на сьогоднішній день так гостро стоїть проблема національного виховання? Є ряд об’єктивних причин, які викликають тривогу в суспільстві: діти та підлітки недостатньо знають історію України, руйнуються такі традиційні для українців цінності як людяність, доброта, милосердя, співпереживання, призабута споконвічна народна мораль ( совість, правдивість, чесність, гідність, справедливість тощо), пропагуються лише засоби для досягнення матеріального життєвого успіху. Саме тому сьогодення ставить перед педагогічними працівниками нашого закладу важливе і невідкладне завдання- виховання національно свідомого громадянина, патріота рідної землі, який дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури та мови свого народу. У таких умовах педагоги спрямовують свою діяльність на формування майбутньої української нації, яка у широкому світовому суспільстві не повинна втратити свою індивідуальність, глибоке відчуття єдності з народом, повагу до його духовних, моральних та культурних надбань, що сприятиме консолідації українського народу. Адже, незалежно від національності та світогляду, діти мають знати духовне коріння української нації, її традиційні, моральні й культурні цінності.
Головну мету національно- патріотичного виховання на сучасному етапі педагогічний колектив закладу вбачає у передачі молодшому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинуту духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів.
Важливу роль у патріотичному вихованні дітей та молоді відіграє педагог, його особистий приклад, погляди та практичні дії, що мають бути взірцем для наслідування. Якість навчально- виховного процесу національно-патріотичного напряму залежить від відвертості, емоційності, оптимізму, активної життєвої позиції педагога, від рівня його підготовки до кожного заняття, масового заходу, від використання різноманітних форм і методів, вікових та психологічних особливостей вихованців.
Патріотичне виховання, охоплюючи всіх учасників навчально-виховного процесу у закладі , сприяє формуванню у молодої людини любові до рідного краю, Батьківщини, вихованню національної свідомості та самосвідомості. Система роботи керівників гуртків з національно-патріотичного виховання включає в себе бесіди, вікторини, конкурси, екскурсії рідним краєм, виставки дитячої творчості з декоративно-ужиткового мистецтва, традиційні народні свята і інші.
Основною формою роботи з дітьми в нашому закладі є гурток. Під час гурткових занять вихованці оволодівають системою знань, умінь і навичок у галузі народного мистецтва, відбувається виховання у них поваги до народних звичаїв і традицій, національних цінностей, гордості за свій рідний край, культуру, формується повага до державних і національних символів України.
Патріотичне виховання спрямовується на залучення гуртківців до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та підлітків національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Керівники гуртків Шивринська М.В., Панько В.М., Готра В.Ю., Сегеда С.М., Савка М.В. і інші формують у вихованців шанобливе ставлення до історії своєї нації, визнання духовної єдності поколінь і спільності культурної спадщини, родини, мови.
Національне виховання здійснюється на всіх етапах навчання гуртківців, забезпечується розвиток їх здібностей та обдарувань. Таким чином збагачується потенціал народу, його духовність, культурність і громадянська зрілість.
Процеси виховання юних громадян України породжують умови розвитку національної культури, зокрема українського танцювального фольклору як її джерела. Будучи важливим засобом накопичення й передачі соціального досвіду, народний танець є на сьогодні важливою формою виховної роботи. Він емоційно збагачує особистість, спонукаючи до художньо- творчої діяльності у своєму житті. Через народний танець, як невід’ємної частини виховання, у дітей формується повага до культурної спадщини народу. Саме тому керівник гуртка хореографії Савка М. В. намагається передати вихованцям свої знання, свій професійний досвід, сформований на фундаменті того пласту національного скарбу, що отримали у спадщину від великих майстрів мистецтва. Враховуючи вікові потреби і смаки гуртківців, педагог надає їм якомога більше інформації щодо нашої традиційної культури, використовує різні форми, методи і прийоми, які навчають дітей пізнавати світ краси через танець.
Національна система виховання, яка грунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих епох і сучасності, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу, інтелектуальності, освіченості та інтелігентності як складників духовної культури людини. З духовною культурою українського народу пов’язана діяльність гуртків декоративно- ужиткового мистецтва, які працюють в закладі: «Юний художник» (керівник Сегеда С.М.), « Чарівні акварелі», бісероплетіння, писанкарство (керівник Шивринська М.В.) та кераміка (керівник Панько В.М.). На заняттях цих гуртків педагоги використовують різні форми та методи навчання для поглиблення емоційно-естетичного, художньо-творчого, морального та інтелектуального компонентів свідомості дітей. Створені належні умови для розвитку їх природних задатків і талантів, формування духовного потенціалу- найвищої цінності нації, держави.
Специфіка гуртків- різноманітна, кожна дитина може вибрати з запропонованого те, що подобається саме їй. Під час навчально-виховного процесу вихованці ознайомлюються з жанрами декоративно-прикладного мистецтва, вивчають основні закони композиції, кольористики, оволодівають техніками бісероплетіння та написання писанок, вивчають історію рідного краю, особливості розвитку його традицій та культури.
На заняттях гуртків «Юний художник» (керівник Сегеда С.М.) та «Чарівні акварелі» (керівник Шивринська М.В.) діти молодшого та середнього шкільного віку вчаться творчо підходити до створення своїх малюнків, композицій, кожна дитяча робота по-справжньому щира. Нескінчену гармонію фарб створюють екскурсії в природу, які допомагають дитині пізнавати навколишній світ, виховують любов до рідної землі. З –під дитячих рук вилітають казкові птахи, розквітають чарівні квіти, наповнені дитячою фантазією, мрією; тут панує світ тепла, любові, щирості та сонячних очей.
Гурток писанкарства (керівник Шивринська М.В.) сприяє ознайомленню вихованців з різними техніками виготовлення писанки, відроджуючи традиції нашого закарпатського краю. Передаючись із покоління в покоління, мистецтво писанок збагачувалось новими мотивами, орнаментом, кольоровим сполученням. Проте , на сьогодні воно є недостатньо вивчене, адже збереження розпису, виконаного на крихітній шкарлупі яйця, є досить проблематичним. Популяризація і шанування цієї унікальної історичної спадщини українського народу, яка увібрала в себе життєву мудрість, народний хист та сприйняття краси, стала однією з найважливіших потреб широко загалу громадськості. Саме тому відродження та збереження мистецтва писанок і визначило проблему творчого проекту « Писанкова веселка», до якого були залучені вихованці гуртка бісероплетіння (автор проекту Шіпош О.М.- методист, керівник - Шивринська М.В.). Працюючи в проекті, вихованці ознайомлювалися з писанкою як твором декоративно-ужиткового мистецтва, засвоювали техніки їх оздоблення, створювали колекції пасхальних яєць, оздоблених бісером. Проект формував у дітей шанобливе ставлення до культурної спадщини українського народу.
На заняттях гуртка кераміки (керівник Панько В.М.) вихованці не тільки опановували техніку виготовлення виробів з глини, а й ознайомлювалися з історією мистецтва кераміки, традиціями українського гончарства різних регіонів. Діти вчилися виготовляти різноманітні прикраси , декоративний посуд, народні іграшки, натюрморти, рельєфні композиції народної тематики, домашніх тварин та птахів.
Стимулом інтересу до знань та з метою виховання любові до народної творчості є виставки робіт гуртківців, на яких проглядається їхнє творче зростання, глибше пізнання навколишнього світу та любов до всього живого. Підготовка до кожної виставки- довгий та кропіткий процес, під час якого не тільки удосконалюються уміння та навички вихованців, але й виховуються такі необхідні риси особистості як працелюбність, наполегливість, старанність, відповідальність, відбувається згуртування дитячого колективу, формування здорової конкуренції.
Вихованці гуртків декоративно-ужиткового мистецтва щороку приймають активну участь у різних конкурсах, виставках як в закладі, так і на обласному рівні: «Знай і люби свій край», «Великодній кошик», «Новорічна композиція», «Український сувенір», «Податки очима дітей», «Безпека та мир в Україні» і інші. Результатом участі в обласних заходах є нагородження дітей грамотами управління освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації за 2-е і 3-е місця.
Діяльність гуртків - багатогранна, але серед всього розмаїття технік, жанрів чітко визначається спільна мета - національне виховання. Таким чином, велика частина праці і зусиль керівників гуртків декоративно - прикладного мистецтва мають цілеспрямований вплив на свідомість гуртківців, на формування у них шляхетних якостей, збагачення їх необхідним життєвим досвідом і вмінням цінувати те, що ми - українці.
З метою залучення дітей до народного мистецтва створився фольклорний ансамбль «Джерельце» (керівник Готра В.Ю.). Провідною ідеєю у діяльності педагога є залучення дітей та підлітків до глибинних пластів національної культури і духовності, формуючи у них кращі риси української ментальності та любові до рідної землі. Адже засвоєні і примножені не одним поколінням, відшліфовані тисячолітнім досвідом народні звичаї та традиції несуть у собі духовні , моральні цінності, які мають важливе значення в навчанні і вихованні національно свідомого громадянина.
Робота фольклорного ансамблю спрямована на ознайомлення та вивчення народних пісень , що сприяє формуванню у дітей любові до культури рідного народу. Це і є національне виховання через українську пісню. На гурткових заняттях Віра Юріївна знайомить вихованців з історичним минулим рідного краю, використовуючи різні форми та методи роботи: розповіді, музичні вікторини, народні ігри, концерт, фольклорні дійства, вивчення віршів, зустрічі зі старожилами, розгадування загадок, слухання та розучування народних пісень.
Практичним засобом розвитку природних задатків особистості вихованця є календарно-обрядові свята, які мають різнобічне значення: вирішують питання всебічного розвитку особистості, є символами найкращого. Для дітей колядування, вертеп, драматизація – це спосіб саморозвитку, форма вдосконалення вмінь і здібностей. Щороку напередодні різдвяних свят Готра В.Ю. допомагає вихованцям у розробці моделей костюмів, розучуванні обрядових пісень, дій, танців, що утверджує активну дитячу діяльність, їх таланти та бажання доторкнутися до минулого свого народу.
Спільно з методистом закладу Шіпош О.М. розроблено пізнавально-дослідницький проект «Зимовий святковий сезон» з метою ознайомлення його учасників з багатством культурної спадщини українського народу, відродження давніх народних звичаїв, традицій , обрядів та створення календаря народних свят зимового циклу. Проект брав участь в обласному конкурсі на кращу методичну розробку з художньо-естетичної творчості серед педагогів позашкільних навчальних закладів області і його автор Шіпош О.М. та керівник Готра В.Ю. були нагороджені грамотами управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації за третє місце. Проект також брав участь в конкурсі «Творчий учитель - обдарований учень» і розміщений на сайті «Остівець творчості».
Ознайомлення та вивчення українських народних пісень все більше стало зацікавлювати вихованців гуртків солістів (керівник Плакош І.О.) та вокальний гурт ( керівник Готра В.Ю.). Однією з невід’ємних частин роботи педагогів для привернення дитячої уваги до народної пісні є сучасне аранжування українських народних пісень. Таке спілкування пісні з вихованцем можна розглядати як накопичення естетично-оздоровчого і морального досвіду.
В рамках національно-патріотичного педагогами закладу проводяться бесіди, екскурсії, вікторини, темами яких є ознайомлення дітей з історією рідного краю, звичаями та традиціями українського народу. Свята, фольклорно - календарні традиції, звичаї українців вказують на їх високий культурний рівень, ступінь талановитості, глибинний гуманістичний потенціал. Все це - складова частина національного виховання. У процесі підготовки до свят та під час їх проведення у дітей пробуджуються, поглиблюються, закріплюються найкращі якості і творче ставлення до дійсності, кмітливість, працьовитість, ініціативність, діловитість, підприємливість, а головне- любов до рідного краю, людей, усього живого на землі.
Виявом патріотизму є участь вихованців гуртків бісероплетіння, паперопластики та «Іграшка» в обласній благодійній акції «Підтримай Героя- подаруй йому оберіг», ініційованій учнівським та педагогічним колективом Закарпатського обласного палацу дитячої та юнацької творчості, яка пройшла в листопаді 2014 року.
Результатом національно-патріотичного виховання дітей та підлітків є сформованість у них почуття патріотизму, яке означає вияв особистістю любові до свого народу, повагу до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення власної долі з долею Батьківщини.
Будуть змінюватися часи, освітні заклади і надалі вирішуватимуть нові завдання, проте актуальною завжди буде одна важлива проблема- виховання громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і буде гідно творити майбутнє.
